Сообщения

Изображение
Урок №35. Підсумковий. Діти, протягом року ви  познайомились з біографіями та творчістю українських та зарубіжних композиторів другої половини ХІХ – початку ХХ ст.. Я сподіваюсь, що ви    розширили своє уявлення  про жанри опери, романсу, хорової мініатюри, симфонії,  познайомились з новими жанрами та їхніми різновидами,  продовжували формувати навичку аналізу музичних творів.    Маєте уявлення про розвиток музичного мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ ст. у взаємозв’язку та взаємозумовленістю із соціально-політичними та історико-культурними подіями.     Зараз пропоную вам ще раз пригадати найвідоміших композиторів та подивитися в 3D їх портрети. Послухайте невелику інформацію про людину, яка створила це диво...    Додаткове завдання
Урок №34. Підсумкови урок. Контрольний тест. Щоб виконати контрольній тест, потрібно пригадати біографію М.Римського-Корсакова, як його називали друзі (урок №10) Які найвідоміші опери П.Чайковського(урок №14), біографія та творчість М.Лисенка(урок №18-22), творчість К.Стеценка(урок №23-24), С.Людкевича(урок №30), пригадати найвідоміший твір М.Леонтовича(урок №26) та особливості української музичної культури кінця ХІХ початку ХХ століть(урок №28) Пройдіть тест за посиланням   https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1533685
Изображение
  Урок №33 Л.Ревуцький.  Симфонія № 2.  Друга симфонія Ревуцького заклала основи української симфонічної музики ХХ ст. Перша редакція симфонії була закінчена у 1927 році, другу композитор здійснив у 1940 році, більшу увагу приділивши оркеструванню, спрощенню музичної мови та циклічній врівноваженості. У творі використано різноманітні виражальні засоби народної музики. Місцями чутно поспівки епічних українських дум та історичних пісень, характерні звучання народної інструментальної музики. Широко застосовані прийоми народної поліфонії і колористичні можливості ладової системи. Всі частини побудовані на темах відомих пісень, розмаїтих за жанрами, образами і настроями. Це і старовинна веснянка, і символічна з «язичницьких часів» пісня-гра, і жартівливо- танцювальна пісня, і лірична пісня-романс. Всього композитор використав 7 народних пісень. Проте ці теми не створюють у безпосередньому зіставленні враження довільно сполучених фрагментів, навпаки, послідовність і взаємозв’я...
Изображение
  Урок №32 Л евко Миколайович Р евуцький (1889- 1977) . Біографія та короткий огляд творчості.  Фортепіанні твори . Лев Миколайович Ревуцький увійшов в історію української музики як видатний композитор, педагог, учений і музично-громадський діяч. Ревуцького вважають творцем перших зразків сучасної української симфонії та фортепіанного концерту. Л.Ревуцький народився 20 лютого 1889 р. на Полтавщині, в мальовничому селі Іржавець (нині Чернігівська обл.) . Батько був вчителем, грав на скрипці, мав гарний бас. Мати добре грала на фортепіано. У чотири роки Ревуцький вивчив ноти, у нього проявився абсолютний слух, за що його жартома прозвали Камертоном, з п'яти років навчається гри на фортепіано. Першою вчителькою Левка була мати. У гімназії Л.Ревуцький навчався в сусідньому містечку Прилуках з 1896 до 1903 р. потім виїжджає до Києва, де зустрівся М.Лисенком. Навчаючись в приватній гімназії Г. Валькера, Л.Ревуцький паралельно вступає до музичної школи Миколи Тутковського, композит...
Изображение
  Урок №31. Віктор Степанович Косенко. Творчий портрет. Фортепіанні твори.   Вокальні твори. В.С.Косенко увійшов в українську музику як талановитий композитор, блискучий піаніст і педагог. Яскравий представник вітчизняної романтичної музики І пол. ХХ ст., основоположник провідних жанрів української фортепіанної і камерної музики. В.Косенко народився 24 листопада 1896 р. у Петербурзі, де його батько служив офіцером. Через два роки він з родиною переїхав до Варшави (Польща) , де прожив до початку Першої світової війни. Там же розпочав навчання у 1905 р. у гімназії, а паралельно приватно брав уроки у професорів Варшавської консерваторії А.Юдицького та З.Михайловського. Проте, хоч і готувався юнак до вступу у Варшавську консерваторію, але вчитись йому довелось в Петербурзькій консерваторії на двох факультетах: фортепіанному та композиторському. Після закінчення консерваторії (1918 р.), Косенко оселився у Житомирі, де жили його родичі. Там він працював викладачем класу форте...
Изображение
  Урок № 30.  Станіслав Пилипович Людкевич (1879 – 1979) Творчий портрет. Кантата “Заповіт”  Класик західноукраїнської музики. Проживши 100 років , він залишив по собі численну спадщину як композитор, теоретик, фольклорист, педагог, поет, громадський діяч. Людкевич підготував до друку двотомну збірку «Галицько-руські народні мелодії». Станіслав Пилипович керував хорами, готував партитури власних творів, редагував композиції інших авторів, один із найактивніших учасників хорового музичного товариства «Боян», один із організаторів Вищого музичного інституту ім. Лисенка у Львові. Він входив не лише до складу викладачів, але й до правління, з 1905 р. редагував авторитетний мистецький часопис «Артистичний вісник», перше такого плану видання українською мовою в Галичині. Не полишав композитор і улюбленої праці хорового диригента, входив у заснований 1902 р. «Союз співацьких і музичних товариств».   Музичну освіту Людкевич отримав у Відні, де протягом року (1907-1908) ст...
Изображение
Урок №29. Українські композитори, педагоги, музичні діячі 19-20ст. Нестор Остапович Нижанківський (1893 – 1940).  Проживши тільки 47 років, мистець залишив чималу музичну спадщину. Його творчий доробок охоплює композиції, різнома- нітні за жанрами. Це солоспіви, фортепіанна, хорова, симфоні чна, камерна, театральна музика, обробки народних пісень. Всього близько 70 творів.  Невичерпною скарбницею для професійної музики є фортепіанні твори, які займають провідне місце в його спадщині. Над  ними автор працював протягом усього життя. Для Нижанківського фортепіано – улюблений інструмент. Найкраще його ком- позиторський талант проявився у п’єсах малих форм: «Вальс»,«Коломийка»,    «З  мого    щоденника»,    «Марш»,    «Спомин», «Інтермеццо».  Збірка «Твори для молоді".  До альбому ввійшло 5 п’єс для форте піано. Цей інструктивно-педагогічний альбом, за словами В.Барвінського, «був...