Музична література 5-й рік навчання

  Урок №20. М.Лисенко «Музика до "Кобзаря" Т.Г. Шевченка». Кантата «Радуйся, ниво неполитая»  В Україні неможливо знайти композитора, який би не звертався до поезії Тараса Шевченка. Та найглибшим і найґрунтовнішим інтерпретатором творів поета в музиці, безумовно, є Микола Лисенко. Це дивовижний випадок, коли композитор звертався до поезії одного автора протягом усього свого життя. Перший випуск до музики «Кобзаря» з’являється у Лейпцигу в 1868 році.   Всього Лисенко випускає 7 збірок музики до «Кобзаря» – всього 87 музичні твори різних жанрів і форм (56 романсів, 19 хорів, 9 вокальних ансамблів і 3 кантати).  З деякими   піснями ми познайомилися на минулому уроці ( «Ой, одна я одна»,   «Садок вишневий»), а сьогодні будемо вивчати та слухати   великий п’ятичастинний піднесенно-урочистий твір для солістів, жіночого і мішаного хору та симфонічного оркестру -                            ...

  Урок №19. М.В. Лисенко Солоспіви. Обробки українських народних пісень.   Камерно-вокальна музика М.Лисенка (пісні, романси, вокальні ансамблі, солоспіви) відзначається великою кількістю творів (близько 120), які композитор писав усе своє життя. Значним досягненням Лисенка є його 14 творів (12 романсів і 2 дуети), написані 1893 р. на поетичні тексти відомого німецького поета Г. Гейне з «Книги пісень» у перекладах Лесі Українки та М.Славинського.   У камерно-вокальних творах Лисенко досягав єдності слова і музики. Його музика тонко відтворює зміст поезії, її основну ідею, динаміку розвитку образу, різні психологічні нюанси. Саме завдяки тонкому відтворенню поетичного тексту в музиці у Лисенка часто простежується взаємозв'язок кантиленної та декламаційної мелодики.   У своїх піснях і романсах Лисенко надає значну роль фортепіанній партії, яка завжди відповідає жанровим особливостям камерно-вокальних творів. У ній простежується наслідування українських народних інстру...

Урок №18. Микола Віталійович Лисенко (1842-1912). Біографія та короткий огляд творчості. Фортепіанна творчість.    М. В.Лисенко заслужено вважається засновником української національної музики. Суттєву роль у цьому відіграє як його композиторська, так і етнографічна діяльність. Лисенко увійшов в історію національного мистецтва як талановитий диригент, вдумливий педагог, вчений- фольклорист і визначний музично- громадський діяч. Особлива заслуга Лисенка полягає у тому, що він створив всі основні жанри професійної музики на основі народнопісенної спадщини.  Його різнобічна діяльність стала поштовхом для розвитку національної професійної музики. Він став організатором музичної школи в Києві (1904, з 1918 — Музично-драматичний інститут ім. Лисенка). Послухаємо цікаву  біографію  Про життя композитора  можна прочитати у своєму конспекті, який я дала вам на уроці                             ...

  Урок №17. Відображення української теми у творчості західноєвропейських і російських композиторів  Розвиток української музичної культури відбувався в тісному зв’язку з західноєвропейською музичною культурою та музичними культурами слов’янських народів. Музиканти різних країн виявляли зацікавленість українською тематикою, народним мелосом, українською піснею-романсом.  Українська тема у творчості західноєвропейських і російських композиторів відобразилась по-різному.    По-перше, в якості сюжетів і тематики творів. Так, угорський композитор Ференц Ліст написав  «Українську баладу» та  симфонічну поему «Мазепа». Оперу з такою ж назвою створив Петро Чайковський. Він же, а також Микола Римський-Корсаков та Модест Мусоргський звертались до гоголівських сюжетів («Черевички» Чайковського, «Ніч перед Різдвом» та «Майська ніч» Римського-Корсакова, «Сорочинський ярмарок» та «Одруження» Мусоргського)  . М.Мусоргський   в опері "Сорочинський ярма...