Музична література 5-й рік навчання

  Урок №31. Віктор Степанович Косенко. Творчий портрет. Фортепіанні твори.   Вокальні твори. В.С.Косенко увійшов в українську музику як талановитий композитор, блискучий піаніст і педагог. Яскравий представник вітчизняної романтичної музики І пол. ХХ ст., основоположник провідних жанрів української фортепіанної і камерної музики. В.Косенко народився 24 листопада 1896 р. у Петербурзі, де його батько служив офіцером. Через два роки він з родиною переїхав до Варшави (Польща) , де прожив до початку Першої світової війни. Там же розпочав навчання у 1905 р. у гімназії, а паралельно приватно брав уроки у професорів Варшавської консерваторії А.Юдицького та З.Михайловського. Проте, хоч і готувався юнак до вступу у Варшавську консерваторію, але вчитись йому довелось в Петербурзькій консерваторії на двох факультетах: фортепіанному та композиторському. Після закінчення консерваторії (1918 р.), Косенко оселився у Житомирі, де жили його родичі. Там він працював викладачем класу форте...

  Урок № 30.  Станіслав Пилипович Людкевич (1879 – 1979) Творчий портрет. Кантата “Заповіт”  Класик західноукраїнської музики. Проживши 100 років , він залишив по собі численну спадщину як композитор, теоретик, фольклорист, педагог, поет, громадський діяч. Людкевич підготував до друку двотомну збірку «Галицько-руські народні мелодії». Станіслав Пилипович керував хорами, готував партитури власних творів, редагував композиції інших авторів, один із найактивніших учасників хорового музичного товариства «Боян», один із організаторів Вищого музичного інституту ім. Лисенка у Львові. Він входив не лише до складу викладачів, але й до правління, з 1905 р. редагував авторитетний мистецький часопис «Артистичний вісник», перше такого плану видання українською мовою в Галичині. Не полишав композитор і улюбленої праці хорового диригента, входив у заснований 1902 р. «Союз співацьких і музичних товариств».   Музичну освіту Людкевич отримав у Відні, де протягом року (1907-1908) ст...

Урок №29. Українські композитори, педагоги, музичні діячі 19-20ст. Нестор Остапович Нижанківський (1893 – 1940).  Проживши тільки 47 років, мистець залишив чималу музичну спадщину. Його творчий доробок охоплює композиції, різнома- нітні за жанрами. Це солоспіви, фортепіанна, хорова, симфоні чна, камерна, театральна музика, обробки народних пісень. Всього близько 70 творів.  Невичерпною скарбницею для професійної музики є фортепіанні твори, які займають провідне місце в його спадщині. Над  ними автор працював протягом усього життя. Для Нижанківського фортепіано – улюблений інструмент. Найкраще його ком- позиторський талант проявився у п’єсах малих форм: «Вальс»,«Коломийка»,    «З  мого    щоденника»,    «Марш»,    «Спомин», «Інтермеццо».  Збірка «Твори для молоді".  До альбому ввійшло 5 п’єс для форте піано. Цей інструктивно-педагогічний альбом, за словами В.Барвінського, «був...

  Урок №28. Особливості культурного життя Західної України у другій половині ХІХ – першій половині ХХ ст. Д. СІЧИНСЬКИЙ. Огляд творчості О. НИЖАНКІВСЬКИЙ. Огляд творчості. У другій половині ХІХ століття в Західній Україні великого розповсюдження отримав хоровий рух, який мав просвітницький характер. З ним було пов'язане створення музичних шкіл та музично-видавничих організацій. Багато композиторів проявляють себе як активні організатори та керівники хорів, в зв'язку з цим в їх творчості значне місце посідають хорові твори. В 1870 році виникло перше хорове товариство «Торбан», яке було організовано М.Вахнянином. При ньому була відкрита музична школа. В 1891 році створюється хорове товариство «Львівський Боян». За його прикладом виникають такі ж товариства в інших містах, а потім і в деяких селах. В цих організаціях брали активну участь композитори О. Нижанківський, Г. Топольницький, Я. Лопатинський та   Д. Січинський. В 1903 році відбувається об'єднання окремих хорових товар...