Музична література 5-й рік навчання

  Урок №24. Кирило Григорович Стеценко (1882-1922).     Вокально-хорова творчість. Солоспіви. Романси.  Духовна музика.   К. Стеценко      протягом 1900 – 1917 рр. написав близько 30 романсів на вірші багатьох    поетів. Здебільшого композитора цікавили емоційно-насичені поезії, змістом яких було розкриття почуттів, настроїв та думок його сучасників. До особистої лірики Стеценко звертався постійно. Від дещо традиційних пісень-романсів раннього часу композитор прийшов до лірико-драматичних монологів. В його творчості переважають теми, пов'язані з драматичними ситуаціями в житті людини, що і зумовило загальний тон композиторського вислову.  Стеценко став одним із фундаторів нової української духовно-музичної школи. Його духовні твори вражають щирістю, безпосередністю мелодичної інтонації, що забезпечує виразність і силу вислову релігійного почуття.  Уважно послухайте наступне відео,  твори та виконайте д/з: запишіть у своєму...

  Урок №23. Кирило Григорович Стеценко (1882-1922).   Біографія та короткий огляд творчості.  Кирило Стеценко увійшов в історію української музики як талановитий композитор, диригент, педагог, музичний критик, реорганізатор музичного життя, організатор і диригент хорів,  духовних і світських. Давайте  здійснемо віртуальну подорож до музею композитора у с. Веприк, де він прожив кілька років, послухаємо його біографію, спогади мешканців села та твори.   Для виконання д/з вам знадобиться цей конспект 12 травня 1882 р. Народився у селі   Квітки , що на Черкащині. Його батько – Григорій Михайлович – був малярем і розписував церкви; мати – Марія Іванівна – була донькою диякона. Кирило був восьмим з одинадцяти дітей в сім'ї. Майбутній композитор ще з малих літ проявляв нахил до малювання та музики. У 10 років Початкову освіту він здобував у своєму ж таки селі, у церковно-приходській школі . Його здіб...

  Урок №22. М.В. Лисенко опера «Тарас Бульба» (продовження) ІІІ дія. Приїхавши в Січ, Тарас, полковник козацького війська, ратує за вибори нового кошового: запорожці сидять без справи, а поляки тим часом терзають Україну! Сполох скликає козаків на раду. Розпалюються палкі суперечки, кого обрати новим кошовим. Гонець, що прибув з України, розповідає про бешкетування й насильства поляків: церкви закриті, старшини замучені, гетьман по-зрадницькому вбитий у Варшаві. Єдине прагнення охоплює військо: скоріше в похід, помститися ворогові. Третя дія є центром героїчної лінії опери, що розгортається довкола виборів Кошового . Послухаємо та подивимося сцену обрання кошевого  Композитор перевтілює тут дуже багатий пласт української козацької пісенності, хоча майже не цитує його буквально, створюючи напрочуд достовірну й переконливу картину «запорізького братства». Вже початковий хор «Гей, не дивуйте, добрії люди» прекрасно вводить у сувору атмосферу дії  ІV дія. Козаки осадили пол...

  Урок №21. М.В. Лисенко опера «Тарас Бульба»    «Тарас Бульба» – опера Миколи Лисенка за сюжетом однойменної повісті М. Гоголя, лібрето М. Старицького. Робота над твором тривала десятиліття (1880–1890), і вперше він був поставлений 1924 року в Харкові, а у 1927 – у Києві.  Перші постановки не мали значного успіху, що врешті спонукало поета М. Рильського, а також композиторів Л. Ревуцького та Б. Лятошинського переробити як літературну основу опери так і музику.   Прем’єра «Тараса Бульби» в новій редакції відбулась в 1937 році й пройшла із значним успіхом. Проте в ряді моментів редактори надто далеко відійшли від оригіналу опери, що стало причиною появи третьої редакції опери, завершеної на початку 50-х років.   Прем’єра «Тараса Бульби» у третій редакції відбулася навесні 1955 року – в цій редакції оперу було записано на грамплатівки, видано друком клавір. Сьогодні опера займає чільне місце у репертуарі українських театрів. Дійові особи: •  ...