Музична література 5-й рік навчання

  Урок №5.  М . П . Мусоргський (1839–1881). Б іографія та короткий огляд творчості. П існі та романси. Модест Петрович  Мусоргський – один із найбільш самобутніх російських композиторів-реалістів XIX століття. Серед учасників "Могутньої купки" він посів особливе місце як гнівний викривач суспільних вад. У його музиці відбилися гострі  соціальні конфлікти   дійсності.  Характерною рисою композитора була любов до людини, інтерес до особистості. Прагнучи до яскравих, дійових виразних засобів, Мусоргський відрізнявся серед композиторів свого часу  новаторством  музичної мови, сміливо порушуючи установлені правила, якщо це допомагало більш повно і точно втілити його задум. При цьому очевидний зв’язок музики Мусоргського з  традиціями попередників . Спираючись у творчості на селянську народну пісню, композитор, за прикладом Глінки, передавав найбільш істотні сторони музичних образів через пісенні мелодії, а від Даргомижського він успадкував і роз...

  Урок №4. О.Бородін Опера «Князь Ігор» (продовження). Симфонія №2 «Богатирська» Третя дія. Половці зустрічають хана Гзака з видобутком. Вид полоненных родичів і пограбованого добра, стають останньою краплею терпіння князя Ігоря. Князь вирішується бігти з допомогою Овлура. З’являється схвильована Кончаківна. Дізнавшись про втечу, красуня вмовляє Володимира з нею. Князь Ігор скочивши на коня, біжить з полону, залишивши закоханого сина з дочкою хана. Послухайте половецький марш «Рать идёт домой» Четверта дія.  Міська стіна Путивля. Княгиня, оплакує чоловіка і розорену половцями землю. Звучить  арія-„плач” Ярославни . Образ княгині тут стає символічним, у ньому узагальнені страждання всієї Русі, розореної дикими ордами. Слова Плачу взяті Бородіним з епізоду „Слова о полку Ігоревім”, найбільш близького до народної поезії. У мелодії чутні інтонації стародавніх народних плачів і голосінь.  Природним продовженням Плачу звучить  Хор поселян , подібний до протяжли...

  Урок №3. О.Бородін  опера «Князь Ігор» В основі сюжету опери — пам’ятка давньоруської літератури XII століття   „Слово о полку Ігоревім”, що розповідає про   невдалий похід  князя Ігоря  проти половців. Лібрето написав сам автор за участю  В.В. Стасов а . Працюючи над оперою, Бородін вивчав літописи, наукові дослідження про половців, народні пісні і сказання, музику східних народів. Опера складається з прологу та 4-х дій.   Лірико-епічна опера „Князь Ігор” багато в чому відрізняється від творів інших композиторів «Могутньої купки”. Опера писалася упродовж 18 років, але в 1887 р. композитор помер і опера залишилася незакінченою. За чернетками О. П. Бородіна роботу завершили    Олександр Глазунов і Микола Римський-Корсаков.  Прем'єра опери пройшла з великим успіхом 23 жовтня (4 листопада) 1890 р. в Петербурзі на сцені Маріїнського театру .    О. К. Глазунов...

  Урок №2 О лександр Бород і н (1833-1887).  Біографія та короткий огляд творчості. Романси Унікальн а людина – Олександр Бородін, композитор і вчений -хімік в одній особі. Він з однаковим успіхом реалізувався у двох протилежних сферах діяльності, що буває надзвичайно рідко. Його життя є прикладом працьовитості і пристрасної любові до всякої творчості. О.Бородін вважається одним із засновників класичних жанрів симфонії та квартету в Росії. Найбільш значним твором Бородіна по праву визнається опера «Князь Ігор», є зразком національного героїчного епосу в музиці.  Його творча спадщина, яка поєднує наукову та викладацьку діяльність зі служінням мистецтву, порівняно невелика за обсягом, проте внесло цінний внесок у скарбницю російської музичної класики. Він написав: 4 опери (найвідоміша «Князь Ігор») 4 симфонії (найвідоміша симфонія №2 «Богатирська») 16 романсів камерно-інструментальні твори  твори для фортепіано Уважно послухайте біографію О.Бородін написав 16 ...

  Урок №1. Myзичнa кyльтypa Pociйcькoї iмпepiї дpyгoї пoлoвини XIX cтoлiття. "Могутня купка"  Пожвавлення, що охопило в середині XIX століття всі галузі культурного і громадського життя Росії, проявилося й у розквіті музичного мистецтва. Насамперед, змінилися форми   музично-концертного життя . До цього часу планомірна концертна робота велася тільки Філармонічним товариством і Придворною співацькою капелою. У 1859 році в Петербурзі, а роком пізніше в Москві виникає нова концертна організація –   Російське музичне товариство   (РМТ). Пізніше відділення РМТ з’явилися й в інших містах держави. Основною метою РМТ було, як вказувалося в його статуті, „зробити гарну музику доступною великим масам публіки” . Популяризацією російської музики займалися також   Російські симфонічні концерти , засновані в 1885 році багатим аматором музики   М.П. Бєляєвим . З діяльністю РМТ був пов’язаний і розвиток  музичної освіти . На основі музичних класів при РМТ бу...