Урок №1. Myзичнa кyльтypa Pociйcькoї iмпepiї дpyгoї пoлoвини XIX cтoлiття. "Могутня купка"

 Пожвавлення, що охопило в середині XIX століття всі галузі культурного і громадського життя Росії, проявилося й у розквіті музичного мистецтва. Насамперед, змінилися форми музично-концертного життя. До цього часу планомірна концертна робота велася тільки Філармонічним товариством і Придворною співацькою капелою. У 1859 році в Петербурзі, а роком пізніше в Москві виникає нова концертна організація – Російське музичне товариство (РМТ). Пізніше відділення РМТ з’явилися й в інших містах держави. Основною метою РМТ було, як вказувалося в його статуті, „зробити гарну музику доступною великим масам публіки”. Популяризацією російської музики займалися також Російські симфонічні концерти, засновані в 1885 році багатим аматором музики 

М.П. Бєляєвим.

З діяльністю РМТ був пов’язаний і розвиток музичної освіти. На основі музичних класів при РМТ були організовані дві перші російські консерваторії – у 1862 році в Петербурзі, а в 1866 році в Москві. Консерваторії займалися підготовкою артистів-солістів і музикантів-професіоналів для оркестрів. Також у 1862 році в Петербурзі було створено Безкоштовну музичну школу, в якій любителі музики з народу навчалися хоровому й сольному співу. Головне місце в діяльності школи посідали концерти, в яких виконувалися в здебільшого твори російських композиторів, а також новітні твори закордонних музикантів.

Для мистецтва цього часу характерне і звертання до соціальних проблем, і глибоке проникнення у світ людських почуттів, інтерес до душевного життя людини. Композитори працюють у різних музичних жанрах. Виникають нові види і типи вокальної мініатюри, романси.  Послухаємо

 Романс був тісно пов’язаний з провідним музично-театральним жанром епохи – оперою. Опери цього часу дуже різноманітні. Великий розвиток мала історична тема, пов’язана з піднесенням національної самосвідомості. Лірико-психологічна опера відобразила інтерес передових художників до внутрішнього світу людини. Нові комічні опери, побудовані на наскрізному музичному розвитку і позбавлені розмовних діалогів, сполучили в собі елементи гумору і лірики, влучність характеристик і побутових замальовок. 

З’являється новий тип балетної музики, що стає рівноправною учасницею вистави, розкриваючи нарівні з хореографією її драматичний зміст.

У середині XIX століття розвиваються різні типи симфонізму: лірико-драматичний, героїко-епічний, народно-жанровий, картинний. Зростає значення програмної музики, що спирається на сюжети з літератури, на народні казки, билини, перекази. 

Творчість провідних композиторів цієї епохи була тісно пов’язана з народною музикою. Проводилася велика робота з запису, обробки і видання народних пісень. Найбільше значення мали збірки народних пісень, складені Балакірєвим, Чайковським, Римським-Корсаковим. Послухаємо відому українську пісню "Журавель" в обробці П.Чайковського 

Значно підсилилася взаємодія російської музики з музичними культурами інших народів царської Росії. Найбільш тісним став у ці роки зв’язок російської й української музики. Великий інтерес російські композитори виявляли також до музики народів Сходу.

У середині XIX століття в російській музиці сформувався ряд творчих шкіл і напрямків, організувалися різні центри музичного життя. Одне з головних місць посів гурток петербурзьких музикантів, що ввійшов до історії як „Могутня купка” . У групу входили М.Балакірєв, Ц.Кюї, М.Мусоргський, А.Бородін, М.Римський-Корсаков. „Могутня купка” була подібна до інших типових для цієї епохи творчих союзів: гуртка художників-передвижників, гуртка письменників, що групувалися навкруг журналу „Сучасник”. Творчі принципи „П’ятірки” склалися під впливом революційних демократів. Композиторів, при значній несхожості їхніх творчих індивідуальностей, поєднувала одна мета – продовжувати справу, почату М.Глінкою, створювати російську музику, нерозривно пов’язану з мистецтвом самого народу. Разом з тим вони виступали як сміливі новатори, прокладаючи нові шляхи у творчості, збагачуючи музичну мову яскравими, оригінальними виразними засобами. Початком утворення „Могутньої купки” вважають 1856 рік, коли Балакірєв познайомився з Кюї. Пізніше до них приєдналися молоді музиканти-аматори, що стали згодом знаменитими композиторами. Систематичні збори гуртка перетворилися на школу композиторської майстерності. Згодом кожний з учасників групи знайшов свій шлях у музиці. 

Ще раз уважно перечитайте конспект, подивіться наступне відео та дайте відповіді на запитання. Пройдіть тест за посиланням наприкінці уроку

       1. Які назви мав гурток композиторів?
       2. Скільки композиторів входило до гуртка "Могутня купка"?

3. Хто дав назву?

4. Як композитори себе називали?

5.Хто очолював гурток та був засновником Безкоштовної музичної школи?

6.Хто з композиторів був військовим інженером, офіцером, генералом та письменником?

7.В відео звучить фортепіанний твір під час информації про якого композитора?

8.Хто з композиторів вчений-хімік, лікар?

9.Хто з композиторів викладач університету, морський офіцер?

10.В світі існують ще композиторські об'єднання?

11.Де були відкриті перші консерваторії?

12. Яка була основна мета Російських музичних товариств (РМТ)?

Домашнє завдання:

Пройдіть тест за посиланням  https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5226519