Урок №18. Микола Віталійович Лисенко (1842-1912). Біографія та короткий огляд творчості. Фортепіанна творчість.
  М. В.Лисенко заслужено вважається засновником української національної музики. Суттєву роль у цьому відіграє як його композиторська, так і етнографічна діяльність. Лисенко увійшов в історію національного мистецтва як талановитий диригент, вдумливий педагог, вчений- фольклорист і визначний музично- громадський діяч. Особлива заслуга Лисенка полягає у тому, що він створив всі основні жанри професійної музики на основі народнопісенної спадщини. Його різнобічна діяльність стала поштовхом для розвитку національної професійної музики. Він став організатором музичної школи в Києві (1904, з 1918 — Музично-драматичний інститут ім. Лисенка).

Послухаємо цікаву  біографію 

Про життя композитора  можна прочитати у своєму конспекті, який я дала вам на уроці


Друга рапсодія на українські теми «Думка-Шумка» ор. 18. Твір досить складний технічно, проте віртуозна сторона не затьмарює його глибокого ліричного змісту. Має два  контрастні розділи.
 Перша частина («Думка») відтворює виконання української думи співцем-лірником. Мелодія є імпровізаційною, вона має гнучкий, вільний ритм, типові для дум інтонації. Акомпанемент імітує звучання колісної ліри (витримування "пустої» квінти в басах).
Друга частина («Шумка») – яскравий народний танець. Послухаємо цей твір:

Елегія ор. 41 №3 фа дієз мінор – твір, найчастіше викону- ваний учнями дитячих музичних шкіл. Образний настрій – лірико-журливий, сумний:

                                                        Домашнє завдання:

Пройдіть тест за посиланням або заповніть кросворд.


https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=8561326




Комментарии

Отправить комментарий

Популярные сообщения из этого блога

Изображение
  Урок № 11. М.А.Римський –Корсаков. Симфонічна сюїта «Шехеразада» Симфонічна сюїта «Шехеразада» - програмний твір, написаний за мотивами арабської казки « Тысяча и одна ночь» у 1888р. Римський-Корсаков написав її дуже швидко   - за 2 місяця. Сюїта складається з 4-х частин: «Море та Синдбадів корабель», «Розповідь Календера-царевича», «Царевич та царівна», «Свято в Багдаді». Всі частини   об’єднані не тільки єдиним поетичним задумом, а й загальними музичними темами. Так, тема Шехеразади з’являється у всіх частинах. ІІч. «Розповідь Календера-царевича». Спочатку звучить тема Шехеразади, вона починає нову казку. Оскільки казка ведеться від першої особи, то на перший план виступає новий казкар – Календер. Ось чому скрипку замінює фагот, потім гобой, а потім весь оркестр, як би розповідая про різні події.   Мелодія построєна на інтонаціях східних народних пісень. ІІІч.  «Царевич та царівна» - носить ліричний характер. Музика повна світу, палаючого сонця, солодко...
Далее...
Изображение
  Урок №2 О лександр Бород і н (1833-1887).  Біографія та короткий огляд творчості. Романси Унікальн а людина – Олександр Бородін, композитор і вчений -хімік в одній особі. Він з однаковим успіхом реалізувався у двох протилежних сферах діяльності, що буває надзвичайно рідко. Його життя є прикладом працьовитості і пристрасної любові до всякої творчості. О.Бородін вважається одним із засновників класичних жанрів симфонії та квартету в Росії. Найбільш значним твором Бородіна по праву визнається опера «Князь Ігор», є зразком національного героїчного епосу в музиці.  Його творча спадщина, яка поєднує наукову та викладацьку діяльність зі служінням мистецтву, порівняно невелика за обсягом, проте внесло цінний внесок у скарбницю російської музичної класики. Він написав: 4 опери (найвідоміша «Князь Ігор») 4 симфонії (найвідоміша симфонія №2 «Богатирська») 16 романсів камерно-інструментальні твори  твори для фортепіано Уважно послухайте біографію О.Бородін написав 16 ...
Далее...
Изображение
  Урок №8. М.Мусоргський. Опера "Борис Годунов" (продовження) Дія ІІІ Перша картина. Дівчата розважають піснями Марину Мнішек, що нудьгує в Сандомирському замку (арія Марини «Як тяжко і мляво»). Вона хоче полонити Самозванця, щоб зайняти престол московських царів. Схиляє до цього Марину та її «духовний батько» — таємний єзуїт Рангоні, переконуючи майбутню царицю звернути «єретиків-москалів» у католицьку віру. Марина вагається, але Рангоні загрожує їй церковним прокляттям. Друга картина. Місячної ночі в саду Сандомирського замку, біля фонтану, мріє Самозванець про Марину. До нього підкрадається Рангоні. Солодкими промовами про красу Марини єзуїт виманює у Самозванця зізнання в пристрасній любові до гордої пані. По саду в урочистому полонезі проходить галасливий натовп веселих гостей — вони передчують перемогу польського війська над борисовим військом. Самозванець ховається за деревами. Усі йдуть у замок, але Марина повертається до саду, де на неї чекає Григорій. Хитрістю та ...
Далее...