Урок №19. М.В. Лисенко Солоспіви. Обробки українських народних пісень.
Камерно-вокальна музика М.Лисенка (пісні, романси,
вокальні ансамблі, солоспіви) відзначається великою кількістю творів (близько
120), які композитор писав усе своє життя. Значним досягненням Лисенка є його
14 творів (12 романсів і 2 дуети), написані 1893 р. на поетичні тексти
відомого німецького поета Г. Гейне з «Книги пісень» у перекладах Лесі
Українки та М.Славинського.
У
камерно-вокальних творах Лисенко досягав єдності слова і музики. Його музика
тонко відтворює зміст поезії, її основну ідею, динаміку розвитку образу, різні
психологічні нюанси. Саме завдяки тонкому відтворенню поетичного тексту в
музиці у Лисенка часто простежується взаємозв'язок кантиленної та декламаційної
мелодики.
У своїх піснях і романсах Лисенко надає значну
роль фортепіанній партії, яка завжди відповідає жанровим особливостям
камерно-вокальних творів. У ній простежується наслідування українських народних
інструментів (бандури, народних ансамблів), використання елементів народного
багатоголосся й різноманітної романтичної фортепіанної фактури.
Солоспіви – сольні вокальні твори
з інструментальним супроводом, що являють собою індивідуальну творчість
композиторів-професіоналів.
М.Лисенка приваблювала поезія Т.Шевченка, в якій змальовуються чудові
картини української природи. Саме на такі тексти композитор написав чимало
ліричних пейзажних камерно-вокальних творів (романсів, ансамблів). Виразний народний
колорит має вже перший пейзажний романс «Садок вишневий коло хати»,
що зображує тихий вечірній сільський пейзаж. У його тематизмі поєдналися
перевтілені народні інтонації й баркарольне погойдування. У фортепіанній партії
Лисенко використовує звукозображальний прийом, імітуючи тьохкання солов'я.
Слухаємо:
Ще один романс на слова Т.Шевченка «Ой
одна я, одна». У творі передано
скаргу дівчини-сироти, яка не зазнала щастя, не відчула тепла батьківського
дому і не має майбутнього. Мелодія романсу, хоча й авторська, не народна, але
наскрізь просякнута духом ліричної народної музики, зокрема плачів. Форма
романсу двочастинна. Послухаємо:
Микола Лисенко написав 5 романсів на слова І.Франка. Серед них
виділяється романс «Безмежнеє поле», який належить до найкращих і найпопулярніших
романсів з яскравими романтичними рисами. У ньому драматичні переживання героя
прекрасно передані в музичному образі імпульсивного романтичного пориву.
Послухаємо:
Громадянську спрямованість має романс на текст О.Олеся
«Айстри». У вірші поет, використовуючи символічний образ розквітлих і
зів'ялих айстр через холодний дощ, дає протиставлення прекрасних мрій про
радісне життя і жорстокої дійсності. У музиці романсу таке поетичне
протиставлення втілене в контрастному зіставленні двох частин форми (E-dur,
e-moll). Слухаємо:
Обробки народних пісень
У творчості М. Лисенка обробки народних пісень зайняли особливо велике
місце. Композитор робив обробки народних пісень протягом усього життя. Йому
належить понад 600 обробок. Обробки Лисенка призначалися для концертного
виконання, і композитор постійно залучав їх до репертуару свого хору, а також
до виступів солістів з фортепіано. Лисенко займався й публікуванням своїх
обробок. Незважаючи на різні цензурні перешкоди, обробки Лисенка друкувалися.
Протягом 43 років вийшло сімавторських випусків «Збірника українських пісень» для голосу з
фортепіано.
М. Лисенко здійснив обробки майже всіх жанрів народних пісень, за винятком дум.
Починаючи з другого випуску «Збірника українських пісень» для голосу з
фортепіано, він класифікує пісні за жанрами й за змістом: історичні, козацькі,
чумацькі, бурлацькі, рекрутські, парубочі, родинно-побутові, жартівливі, ремісницькі,
ліричні пісні про горе, кохання і зраду; про знесення панщини, соціальну
кривду; вуличні.
До збірки «Молодощі» увійшли
дитячі, танкові та ігрові пісні, веснянки, купальські, зажинкові,
обжинкові, колядки, щедрівки, побутові, історичні, а також молодечі пісні.Лисенко прагнув якнайповніше розкрити й поглибити музично-образний зміст
народної пісні, зберегти її індивідуальну й національну своєрідність.
Послухаємо обробку народної пісні «Ой ходила дівчина бережком». Вона
танцювальна за жанром.
Домашнє завдання:
Напиши відповіді на питання у своєму конспекті:
1.На вірші якого відомого німецький поету Лисенко писав романси.
2.Що таке солоспів?
3.У романсі «Садок вишневий коло хати» Лисенко використовує
звукозображальний прийом, імітуючи
тьохкання…
4.Яка форма романсу «Ой одна я, одна».
5.Хто є автором поетичного тексту романсу «Безмежнеє поле»?
6.Який романс написав М. Лисенка на текст О.Олеся?
7.Скільки випусків «Збірника українських пісень» видав
Лисенко?
8.Твори якого жанру Лисенко не обробляв?
9.Як називається збірка Лисенка дитячих, танкових пісень та ігор
10.«Ой ходила дівчина
бережком» … — яка за жанром.
Урок № 11. М.А.Римський –Корсаков. Симфонічна сюїта «Шехеразада» Симфонічна сюїта «Шехеразада» - програмний твір, написаний за мотивами арабської казки « Тысяча и одна ночь» у 1888р. Римський-Корсаков написав її дуже швидко - за 2 місяця. Сюїта складається з 4-х частин: «Море та Синдбадів корабель», «Розповідь Календера-царевича», «Царевич та царівна», «Свято в Багдаді». Всі частини об’єднані не тільки єдиним поетичним задумом, а й загальними музичними темами. Так, тема Шехеразади з’являється у всіх частинах. ІІч. «Розповідь Календера-царевича». Спочатку звучить тема Шехеразади, вона починає нову казку. Оскільки казка ведеться від першої особи, то на перший план виступає новий казкар – Календер. Ось чому скрипку замінює фагот, потім гобой, а потім весь оркестр, як би розповідая про різні події. Мелодія построєна на інтонаціях східних народних пісень. ІІІч. «Царевич та царівна» - носить ліричний характер. Музика повна світу, палаючого сонця, солодко...
Урок №2 О лександр Бород і н (1833-1887). Біографія та короткий огляд творчості. Романси Унікальн а людина – Олександр Бородін, композитор і вчений -хімік в одній особі. Він з однаковим успіхом реалізувався у двох протилежних сферах діяльності, що буває надзвичайно рідко. Його життя є прикладом працьовитості і пристрасної любові до всякої творчості. О.Бородін вважається одним із засновників класичних жанрів симфонії та квартету в Росії. Найбільш значним твором Бородіна по праву визнається опера «Князь Ігор», є зразком національного героїчного епосу в музиці. Його творча спадщина, яка поєднує наукову та викладацьку діяльність зі служінням мистецтву, порівняно невелика за обсягом, проте внесло цінний внесок у скарбницю російської музичної класики. Він написав: 4 опери (найвідоміша «Князь Ігор») 4 симфонії (найвідоміша симфонія №2 «Богатирська») 16 романсів камерно-інструментальні твори твори для фортепіано Уважно послухайте біографію О.Бородін написав 16 ...
Урок №8. М.Мусоргський. Опера "Борис Годунов" (продовження) Дія ІІІ Перша картина. Дівчата розважають піснями Марину Мнішек, що нудьгує в Сандомирському замку (арія Марини «Як тяжко і мляво»). Вона хоче полонити Самозванця, щоб зайняти престол московських царів. Схиляє до цього Марину та її «духовний батько» — таємний єзуїт Рангоні, переконуючи майбутню царицю звернути «єретиків-москалів» у католицьку віру. Марина вагається, але Рангоні загрожує їй церковним прокляттям. Друга картина. Місячної ночі в саду Сандомирського замку, біля фонтану, мріє Самозванець про Марину. До нього підкрадається Рангоні. Солодкими промовами про красу Марини єзуїт виманює у Самозванця зізнання в пристрасній любові до гордої пані. По саду в урочистому полонезі проходить галасливий натовп веселих гостей — вони передчують перемогу польського війська над борисовим військом. Самозванець ховається за деревами. Усі йдуть у замок, але Марина повертається до саду, де на неї чекає Григорій. Хитрістю та ...
Комментарии
Отправить комментарий