Урок №21. М.В.Лисенко опера «Тарас Бульба»

  «Тарас Бульба» – опера Миколи Лисенка за сюжетом однойменної повісті М. Гоголя, лібрето М. Старицького. Робота над твором тривала десятиліття (1880–1890), і вперше він був поставлений 1924 року в Харкові, а у 1927 – у Києві.

 Перші постановки не мали значного успіху, що врешті спонукало поета М. Рильського, а також композиторів Л. Ревуцького та Б. Лятошинського переробити як літературну основу опери так і музику. 

 Прем’єра «Тараса Бульби» в новій редакції відбулась в 1937 році й пройшла із значним успіхом. Проте в ряді моментів редактори надто далеко відійшли від оригіналу опери, що стало причиною появи третьої редакції опери, завершеної на початку 50-х років.

  Прем’єра «Тараса Бульби» у третій редакції відбулася навесні 1955 року – в цій редакції оперу було записано на грамплатівки, видано друком клавір. Сьогодні опера займає чільне місце у репертуарі українських театрів.

Дійові особи:

•    Тарас Бульба, полковник козацького війська – бас,

•    Настя, дружина Тараса – мецо-сопрано,

•    Остап, старший син Тараса – баритон,

•    Андрій, молодший син Тараса – тенор,

•    Марильця, донька польського Воєводи – колоратурне ліричне сопрано;

•    Кобзар, сліпий старець – тенор.

Дія відбувається у 16 столітті в кількох місцях: Київ, хутір, Запоріжжя, Дубно та місця близ його.

В опері втілена тема національно-визвольної боротьби та героїко-патріотична ідея (боротьба українського народу проти польської шляхти).

Жанр – історико-героїчна народна драма. 

Опера складається з увертюри та  п’яти дій.

Увертюра (написана Ревуцьким і Лятошинським на основі короткого авторського оркестрового вступу) яскраво розкриває патріотичну ідею опери. У ній три теми: заклично-урочиста (заклик до боротьби), лірично-пісенна (образ України) та бадьора козацька пісня «Засвіт встали козаченьки». Послухаємо увертюру:

І дія. Площа в Києві перед Братським монастирем; неподалік – базар. Старий кобзар оповідає людям, що зібрались довкола, про героїчне минуле запорізьких козаків. І зараз, у важку для України годину, співак закликає постояти за вітчизну.

Перша пісня-дума Кобзаря «Ой, кряче ворон» написана в характері народних дум, акомпанемент відтворює звучання ліри (органний пункт – це звук, що тягнеться або повторюється в басу, в той час як верхні голоси рухаються і їх акордова структура змінюється незалежно від баса.

З монастиря виходять Тарас із синами. Залишаючи їх у бурсі на навчання, він просить ченця виховувати молодих козаків у любові до рідної України. Стримано і шляхетно звучить задумливе аріозо головного героя, Тараса, «Коли подужаний літами». Братський монастир навіває на нього роздуми про старість, яку він, за запорізькою традицією, збирається провести в монастирі.

Андрій (один із синів) розповідає братові про зустріч із прекрасною панною, що зачарувала його. Наближається католицька процесія. Спереду – Воєвода з дочкою. Зненацька для себе Андрій впізнає в ній свою обраницю. Не слухаючи застережень Остапа, він вирішує домогтися зустрічі.

Дочка Воєводи Марильця мріє про бурсака, що сподобався їй. З’являється Андрій, що потай проникнув у замок. Марильця кокетує з Андрієм, наряджає його для забави дівчиною. Раптово чуються кроки Воєводи. Андрія ховають. Але почувши, як батько строго вимовляє дочці за її відмову знатному нареченому, почуваючи своє приниження, Андрій вистрибує з вікна в сад. Втікача помічає прислуга. Однак служниця не видає Марильцю й завзято повторює грізному Воєводі, що в кімнаті нікого не було. Челяді не вдається піймати Андрія; Марильця тріумфує.

ІІ дія відбувається на хуторі Тараса, де його дружина Настя очікує довгожданих синів та сумовито згадує безповоротно минулі літа, за які їй так і не довелось зазнати щастя. В образі Насті композитор створює виразний ліричний портрет української жінки. Послухаємо речитатив, аріозо та арію  

Нарешті сини з’являються в рідному будинку в супроводі батька і юрби гостей. Тарас проголошує тост за те, щоб його сини зуміли відзначитися в бою з ворогами. Гості славлять молодецтво хвацьких козаків.

  Повернення Тараса з синами супроводжується розгорнутою сценою свята, що дало можливість автору представити широке полотно-сюїту українських народних танців та пісень. Послухаємо урочистий хор «Слава»:  

Нові риси характеру виявляються в образі Тараса Бульби у пісні «Гей, літа орел», яка має зв’язок з історичними народними піснями. Акомпанемент передає звучання бандури, на якій грає Тарас. Ця пісня належить до найкращих сторінок опери «Тарас Бульба». У її чотирьох куплетах (кожний з них є не точним, а варіантним повторенням попереднього) розповідається про безстрашного козака, народного богатиря, волелюбну й відважну людину. Це своєрідний ідеал головного персонажа опери. Усі риси пісенного героя властиві самому Тарасові: відвага, мужність, богатирська сила, любов до рідної землі, свого народу, почуття священного обов'язку перед ним, байдуже ставлення до багатства. Слухаємо:

Приїздить товариш Тараса, розповідає про негаразди в Січі. Безтурботний радісний настрій зустрічі раптово змінюється суворим рішення Тараса, не гаючи часу, їхати з синами на Січ, щоби боронити її та здобувати козацьку славу.

 Розпачливою арією-голосінням Насті «Хто одніме в мене діти», в якій ясно проступають риси українського похоронного фольклору, завершується друга дія.

Продовження цієї теми буде на наступному уроці.... А поки виконайте Домашнє завдання:

Дайте відповіді на запитання (письмово) або пройдіть тест за посиланням 

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=4073501

1.      За сюжетом якого письменника написана опера?

2.      Хто написав лібрето?      

3.      Назви роки створювання опери

4.      Який жанр опери

5.      Яка тема опери      

6.      Яка ідея опери   

7.      Хто робив редагування опери

8.      Коли вперше була поставлена опера, де?

9.      Коли відбулася прем’єра опери у останньої  редакції?  

10. Як складається опера?

11. Дія відбувається у якому столітті та в кількох місцях       

12. В основу третьої теми увертюри покладено яку українську народну пісню  

 13. В якої дії опери надана розгорнута характеристика образу Насті.