Урок №26. М.Леонтович. Хорові обробки народних пісень.

 Основу музичної спадщини Леонтовича складають хорові мініатюри – обробки українських народних пісень, які й донині є неперевершеними й виконуються всіма українськими хорами в Україні і за її межами. На основі українських народних мелодій Леонтович створював цілком оригінальні самобутні хорові композиції, всебічно художньо переосмисливши їх, надавши їм неповторного звучання. Леонтович вдало використав традиції імпровізаційності в творчості українських кобзарів, які кожну нову строфу тексту пісні інтерпретували по-новому. Композитор застосовував темброву варіантність виконання народних рапсодів у своїх обробках, надаючи хору можливість розкрити велике розмаїття гармонії, контрапункту. Послідовно втілюючи в своїх обробках ідею гармонізації й поліфонічності, Леонтович, маючи глибоку й різнобічну музичну освіту, широко використовував найкращі досягнення світової хорової техніки.

Тематика хорових мініатюр композитора надзвичайно різноманітна. Це обрядові, церковні, історичні, чумацькі, жартівливі, танцювальні, ігрові пісні.

Найвищим досягненням композитора вважаються пісні «Щедрик» та «Дударик». Послухаємо уважно:

«Дударик». Цей шедевр хорової музики виник на основі простенької жалісливої дитячої пісеньки про діда, що помер та залишив сиротою свою незмінну подругу – дуду. З найпростішого мотиву композитор створює розгорнуту хорову поему, де відображений і смуток за веселим дідом-дудариком, чия дуда більше не звеселить серця своїми піснями (низькі чоловічі голоси тут «гудуть», зображуючи звучання дуди — старовинного духового інструменту зі специфічним, ледь скрипучим і різким тембром), і спогади онука, який радів з дідових пісень і згадує його з любов’ю і вдячністю. Послухаємо:

Пісня-танок «Женчичок-бренчичок», позначена характерним мазурковим ритмом, приваблює легкістю, прозорістю і витонченістю хорової фактури. Для українських жартівливих і танцювальних пісень у гуртовому народному виконанні характерний гомофонно-гармонічний виклад, за якого верхній голос веде основну мелодію, а решта супроводжує її. Леонтович також дотримується цього принципу. Послухаємо:

«Над річкою бережком» – чумацька пісня, невеличка народна мелодія, талановито перетворена майстром хорової музики, зазвучала як правдива розповідь про безрадісну долю українського селянина-чумака в далекому минулому.  Композитор реалізував свій задум у класичній поліфонічній формі канону (коли звучання мелодії в іншому голосі починається ще до закінчення її першого проведення).

хор «За городом качки пливуть» – дотепна музична сатира на «багатих дівок», що з кіньми й волами сидять дома, в той час, коли вбогі йдуть заміж, маючи лише чорні брови.

А зараз послухайте цю пісню у сучасній обробці.

                                                             Домашнє завдання.

                  Подивіться уважно перше відео про "Щедрик" та дайте відповідь на запитання:

1. Хто з композиторів зробив обробку щедрівки  «Щедрик» ?

2. Скільки років Леонтович працював над обробкою «Щедрика»?

3. Скільки редакцій має «Щедрик» ? 

4. Коли була перша редакція «Щедрика», яка зберігається у національній бібліотеці України ім. В.І.Вернадського?  

5. Основне зерно «Щедрика» - чотиризвучний мотив. Скільки разів він повторюється ostinato з проведенням у всіх партіях?  

6. Коли вперше  виконали «Щедрик» під керівництвом О.Кощиця?

 

Або пройдіть тест за посиланням   https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=4692435